Главная » 2008 » Февраль » 22 » Яготинський р-н із сайту Київської обл.туристичної агенції
Яготинський р-н із сайту Київської обл.туристичної агенції
12:59
Яготинський район
Яготинський район утворений у 1923 році з районним центром у місті
Яготин у складі Прилуцького округу Полтавської губернії. Розташований у
фізико-географічній зоні Центрального Лісостепу. Його площа 793,3
тисячі квадратних кілометрів, що становить 2.8 відсотка території
області. Відстань до Києва - 115 км. На території району протікають 9
річок: річка Супій (37 км), р. Ржавець (23 км), р. Лозова (15 км), р.
Гнила Оржиця (14.6 км), р. Чумгак (13.5 км), р. Жоравка (10 км), р.
Будячивщина (9 км), р. Малий Супій (8 км), р. Бутовщина (4.5 км).
У 1932 році Яготин перейшов до складу Київської області, з 1933-го
по 1937-й рік - Харківської, з 1938-го - Полтавської, а в 1954-му –
знову Київської.
У районі 90 ставків загальною площею 446.8 га та 4 водосховища:
Великий Супій – 1040 га, Малий Супій № 1 - 378 га, Малий Супій № 2 -421
га, Малий Супій № 3 - 576 га.
Яготинщина межує на заході із Переяслав-Хмельницьким і Баришівським
районами Київської області, на сході – із Полтавською і Черкаською
областями, на півночі – зі Згурівським районом Київської області, на
півдні – із Черкаською областю та Переяслав-Хмельницьким районом
Київської області.
Яготин – місто районного підпорядкування, однойменна залізнична
станція. Розташований на лівому березі р. Супій та вздовж
автомагістралі Київ – Харків. Відстань до Києва 101 км. Площа 793,25га.
Найдревніший період в історії Яготина посягає в далеке минуле. Це
кам’яний – палеоліт. 12 – 10 тис. рр. тому на території Яготинського
району проживали первісні люди (кроманьйонці). Є також відомості про
перебування людини на Яготинщині в епоху міді-бронзи та Київської Русі.
Найдревнішою згадкою скажімо р. Супій є “Повчання Володимира Мономаха
синам своїм” (1085). Береги Супою поблизу Яготина були заселені ще до
1240 р. тобто нашестя монголо-татар. Тут існували городища, а отже
люди, які їх будували. Проте перша письмова згадка про Яготин
відноситься тільки до 1552р.
Перші згадки про власників Яготина відносяться до початку XVII ст.
В 1637 р. в універсалі Якова Острянина згадується Яготинський повіт. Це
означає, що Яготин став на той час адміністративним центром. Місто
також було центром козацької сотні (1723 р.), що склалася з 24 сіл.
Яготинська сотня брала участь у війні 1648-1654 рр.
Одним з перших поміщиків Яготина був Василь Таський – внук Семена
Палія, у якого Кирило Розумовський в 1757 р. купив землі і став
власником Яготина. В деяких джерелах є свідчення, що Яготин
Розумовському подарувала імператриця Єлизавета.
Після скасування гетьманства К.Г. Розумовський перїхав до Яготина,
де в 1765 р. спорудив греблю, за допомогою якої утворилося озеро Супій.
В 1800 р. “старанням” Розумовського в Яготині спорудили унікальну
Троїцьку церкву (зруйнована в 1936 р.)
Після смерті гетьмана Яготина в числі інших земельних володінь
дістався його сину Олексію Розумовському – відомому дипломату, міністру
народної освіти Росії. А в 1820 р. О.К.Розумовський подарував
Яготинський маєток дочці Варварі, яка вийшла заміж за князя М.Г.
Репніна-Волконського.
З 1842 р. після повернення Репніна з-за кордону Яготин став центром
культурного життя. Містечко відвідують О.В. Капніст, В.П.Лукашевич,
Є.Г.Гребінка, В.Штернбарг, Т.Г.Шевченко, М.В.Гоголь, М.А.Макаревич та
інші.
Особливого значення мало перебування в Яготині Т.Г. Шевченка.
Вперше він приїхав в 1843 р. для малювання двох копій з портрету М.Г.
Репніна. Жив Шевченко у флігелі, відведеному для гостей. Намалював тут
автопортрет, написав поему “Тризна” і присвятив її доньці М.Г. Репніна
Варварі. В 1843р. Шевченко приїздив до Яготина кілька разів, був він
тут і в 1844 та 1845 роках та в 1859 р. До Яготинської доби відносяться
його малюнки сепією “Шевченко малює селянський двір”, “Археологические
записи…” та повість “Близнецы”.
В районі особливо відомі музей археології “Добраничівська стоянка”
та музей-садиба Народної художниці України К. Білокур, ім’я якої відоме
за межами України.
