Родина лікарів Дімоглових живе і працює в Яготині з 1982 р. По
закінченні навчання в Київському медичному інституті ім. акад.
Богомольця.
Ольга Федосіївна, лікар-офтальмолог. Займаючись
улюбленою справою більше 25 років, лікуючи і спостерігаючи за великою
кількістю дитячих і дорослих очей, зрозуміла – очі зеркало не тільки
душі але і тіла. 80% інформації про навколишній світ людина отримує
через очі, але не менше інформації кваліфікований офтальмолог може
надати пацієнту про стан його здоров’я.
Ось закінчивши курси по
рідодіагностиці, фітотерапії та гомеопатії в науково-практичному центрі
народної та нетрадиційної медицини при Київському мед. Інституті в 1991
р.; курси спеціалізації по гомеопатії в центрі гомеопатії Міністерства
охорони здоров’я України в 1994 р, а потім наступні три роки вивчала
класичну гомеопотію при Київській гомеопотичній школі ім. Д. Помова.
Набуті знання О.Ф. успішно використовує в діагностиці і лікуванні очних
хвороб дотепер.
Павло Григорович Дімоглов – лікар хірург вищої
категорії, заслужений лікар України, завідувач хірургічним відділенням
ЯЦРЛ. Поселенцям Яготинського району характеризується як лікар від
Бога. Поряд з високим професіаналізмом, особливо цінується хворими
людяність лікаря. Робота лікаря зірурга тяжка, виснажлива і дуже
відповідальна. Розпач і неймовірна втома при втраті хворого, але знову
окриленість, наснага і бажання допомогти при кожному врятовному житті
тисячі пацієнтів Яготинського району і за його межами завдячують П.Г..
за порятунок.
Народився П.Г. (09.01.53 р.) в м. Свердловську
Луганської області для відбудови вугольних шахт (батько тривалий період
працював шахтарем) в 50 рр. Переїхали його батьки: Григорій Борисович
та Марія Іванівна. Там же на відмінно закінчив восьмирічну, з червоним
дипломом медичне училище, був призваний до лав Радянської Армії
(м.Баку), а в 1974 р. Вступив до Київського мед. Інституту.
З
Чернігівщиною П.Г. пов’язаний з 1976 р., коли будучи третьокурсником
закохався в першокурсницю чернігівчанку Ольгу, яка згодом і стала його
дружиною.
Ольга Феодосіївна Дімоглова (дівоче Чоботар) народилася
01.03.58 р. В с. Шаболтасівка Сосницького району Чернігівської області.
Ці чудові місця змальовував в своїй “Зачарованій Десні” О.П. Довженко,
який народився в Сосниці.
Проживання на околиці села давало
незбагнене відчуття простору, свободи. Кожна пора року за вікном
малювала свої чудові пейзажі: неперевершені польові квіти на зеленому
килимі, золото пшениці з червоними маками та васильками; безмежна синь
квітучого пилу. Лежачи на траві годинами хотілося спостерігати за
чудернацькими хмаринками в небі, і мріяти, мріяти...
Батьки –
Софія Степанівна та Феодосій Порфирович працювали в колгоспі (батько
був механізатором), вели домашнє господарство, будували власний будинок
і навчали двох синів і доньку простим іспитам, навчали своїм прикладом
і мудрими порадами. О.Ф. з теплотою і ніжністю згадує про своїх
батьків, а як тільки трапляється нагода приїздить зі своєю сім’єю в
гості до матері, обох братів і обов’язково на могилу до батька.
Закінчивши
з золотою медаллю Авдіївську середню школу, в 1976 р. О.Ф. поступила до
Київського мед. інституту ім. акад. Богомольця. Київський період життя
був особливим. Гуртожиток мед.інституту знаходився на Володимиріській
гірці, тобто за гуртожитком знаходилась одна з улюблених місць
відпочинку киян та гостей міста – з щорічними виставками квітів,
пам’ятником Володимиру, ольтанкою для закоханих з виглядом на Дніпро. А
зовсім поряд Софіївський собор, Андріївський узвіз з Андріївською
церквою. В іншу сторону, рукою подати до Хрещатику, плаштарів і
улюбленої площі ім. Жовтн. Революції (зараз. Незалежності) з чудовими
музичними формами. Про все це не можна згадувати без щему в серці. Тут
пройшли найкращі студентські роки, тут зустрілись і більше ніколи не
розлучались П.Г. і О.Ф.; тут народився син Костя, а г/з півтора року в
м. Яготині народилась донечка Таня. Пройшли роки, діти стали дорослими,
коріння пущене в Яготинську землю стало глибоким. Відчуваєш що
пов’язані з цим краєм назавжди, а це мальовничий край річок, ставків,
озер, парків. Гостинний край, чудові люди, але завжди в хвилини радості
чи переживань думка лина до Батьківщини на Чернігівщину.
(c) Neogotlic
Взято з http://yagotin.1bbs.info/viewtopic.php?f=9&t=1327
