Яготинський район утворений у 1923 році з районним центром у місті
Яготин у складі Прилуцького округу Полтавської губернії. Розташований у
фізико-географічній зоні Центрального Лісостепу. Його площа 793,3
тисячі квадратних кілометрів, що становить 2.8 відсотка території
області. Відстань до Києва - 115 км. На території району протікають 9
річок: річка Супій (37 км), р. Ржавець (23 км), р. Лозова (15 км), р.
Гнила Оржиця (14.6 км), р. Чумгак (13.5 км), р. Жоравка (10 км), р.
Будячивщина (9 км), р. Малий Супій (8 км), р. Бутовщина (4.5 км).
У 1932 році Яготин перейшов до складу Київської області, з 1933-го
по 1937-й рік - Харківської, з 1938-го - Полтавської, а в 1954-му –
знову Київської.
У районі 90 ставків загальною площею 446.8 га та 4 водосховища:
Великий Супій – 1040 га, Малий Супій № 1 - 378 га, Малий Супій № 2 -421
га, Малий Супій № 3 - 576 га.
Яготинщина межує на заході із Переяслав-Хмельницьким і
Баришівським районами Київської області, на сході – із Полтавською і
Черкаською областями, на півночі – зі Згурівським районом Київської
області, на півдні – із Черкаською областю та Переяслав-Хмельницьким
районом Київської області.
Яготинський район включає 18 сільських рад, та одну міську раду, а саме:
Сільські ради: Богданівська, Годунівська, Двірківщинська. Жоравська,
Засупоївська, Капустинська, Кулябівська, Лемешівська,
Лозовоярівська, Ничипорівська, Панфильська, Райківщинська,
Сотниківська, Сулимівська, Супоївська, Фарбованська, Червоненська,
Черняхівська та Яготинська міська рада.
На території району розташовані 42 населені пункти: села:
Богданівка, Божки, Воронівщина, Гензерівка, Годунівка, Гречанівка,
Григорівка, Двірківщина, Дзюбівка, Добранічівка, Жоравка, Засупоївка,
Кайнари, Капустинці, Коптевичівка, Кулябівка, Лебедівка, Лемешівка,
Лозовий Яр, Ничипорівка, Озерне, Панфили, Плужники, Райківщина,
Розумівка, Рокитне, Соколівщина, Сотниківка, Сулимівка, Супоївка,
Трубівщина, Тужилів, Фарбоване, Федорівка, Червоне Заріччя, Червоне,
Черкасівка, Черняхівка, Шевченкове, два селища: Лукомщина та Черняхівка
та одне місто – Яготин.
Населення складає 39,9 тисячі чоловік, 34,5 відсотка становлять
пенсіонери. Щільність проживання 51 осіб на квадратний кілометр.
Народжуваність на тисячу жителів 3.4 особи.
Промисловість в районі в основному харчова: цукровий завод, маслозавод, хлібозавод, завод продовольчих товарів та ін.
На Яготинщині діє поліклініка, центральна районна лікарня, 3
дільничні лікарні. В районі 22 загальноосвітні школи, медичне та
професійно-технічне училища, районний Будинок культури, Яготинський
державний історичний музей, центральна бібліотечна система.
На Яготинщині два Герої Соціалістичної Праці: Пащенко Т.П.,
Косяченко Г.Я., повний кавалер орденів Трудової Слави Ясьмо В.І.
Яготинщина багата знатними людьми: заслуженими вчителями, лікарями,
працівниками культури, заслуженими трудівниками сільського
господарства, а також творчими людьми, художниками, письменниками,
поетами, композиторами і ін.
Найдревніший період в історії Яготинщини сягає в далеке минуле -
кам'яний палеоліт. Ще 10-12 тисяч років тому на території району
проживали первісні люди-кроманьйонці (у районі діє музей археології
"Добраничівська стоянка"). Є також відомості про перебування тут людини
в епоху міді-бронзи та Київської Русі. Скажімо, найдревнішою згадкою
про річку Супій, головну водну артерію району, є "Повчання Володимира
Мономаха синам своїм", яке датується 1085 роком. Береги Супою поблизу
Яготина були заселені ще до 1240 р. тобто нашестя монголо-татар. Проте
перша письмова згадка про Яготин відноситься тільки до 1552 року, а
перша інформація про власників Яготина - до початку XVII ст. У 1637 р.
в універсалі Якова Острянина згадується Яготинський повіт. Це означає,
що Яготин був на той час адміністративним центром. Місто також було
центром козацької сотні (1723 р.), козаки якої брали активну участь у
визвольній війні 1648-1654 рр.
Одним з перших поміщиків Яготина був Василь Ганський - внук Семена
Палія, у якого в 1757 році купив землі Кирило Розумовський. У деяких
джерелах є свідчення, що Яготин Розумовському подарувала імператриця
Єлизавета.
Після скасування гетьманства К.Г. Розумовський переїхав до
Яготина, де в 1765 р. спорудив греблю, за допомогою якої утворилося
озеро Супій. В 1800 р. Розумовський спорудив у Яготині унікальну
Троїцьку церкву, зруйновану в 1936 році. Нині церква включена до числа
пам’яток історії і культури України.
Після смерті Гетьмана Яготин в числі інших земельних володінь
дістався його сину Олексію Розумовському - відомому дипломату, міністру
народної освіти Росії. Він заклав тут грандіозний парк, розташований
вздовж берегів мальовничого озера Супій і займав площу 150 гектарів. В
парку знаходився двоповерховий цегляний палац, який був створений в
останній третині 18 ст. Будівництво палацу було розпочате при
К.Г.Розумовському, а завершене за часів Олексія Розумовського. В плані
палац являв подовжений прямокутник з виступами в бік озера Супій у
вигляді центральної напівротонди і релалітів в крилах. Палац повністю
зруйнований у 19 ст. До даного часу зберігся лише лівий резоліт
будівлі. Після ремонту в 1984 р. в ньому відкрито картинну галерею.
В 1820 р., О.К. Розумовський подарував Яготинський маєток дочці
Варварі, яка вийшла заміж за князя М.Г. Рєпніна-Волконського. Завдяки
князю Яготин відвідували О.В. Капніст В.П. Лукашевич, Є.Г. Гребінка, В.
Штернберг, Т.Г. Шевченко, М.В. Гоголь, М.А. Маркевич та багато інших
відомих людей.
Особливе значення має перебування в Яготині Т.Г. Шевченка. Вперше
він приїхав сюди в 1843 р. для малювання двох копій з портрету М.Г.
Рєпніна. Тут він намалював автопортрет, написав поему "Тризна", яку
присвятив доньці М.Г.Репніна Варварі. Шевченко був у Яготині і в 1844,
1845 та 1859 роках. До Яготинської доби відносяться його
"Археологические записи ...", малюнок сепією "Шевченко малює селянський
двір", та повість "Близнецы".
А на території однієї з місцевих шкіл в 1972 році з ініціативи і
стараннями О.С.Непорожнього, фундатора музейної справи на Яготинщині,
було встановлено пам’ятник молодому Т.Шевченку (скульптор І.Гончар,
архітектор Я.Ковбаса). Саме таким 29-річним бачив його Яготин в 1843 р.
під час першого приїзду до міста.
Біля картинної галереї встановлена скульптура М.В.Гоголю (скульптор О.Ковальов).
На Яготинщині народились письменники І. Кирій, В. Большак, Д. Гордієнко, літературознавець С.Козуб.
На Яготинщині народилася і творила видатна Народна художниця
України К.В. Білокур (1900-1961), ім'я якої відоме далеко за межами
України. Нині в Богданівці, на батьківщині митця, діє Музей-садиба, а
картини художниці експонуються у Яготинській картинній галереї.
Відважно воювали яготинці проти загарбників на фронтах і в
партизанських загонах. Яготинщина славиться двома Двічі Героями
Радянського Союзу: А.Г. Кравченком (с. Сулимівка), майором М.З.
Бондаренком (с. Богданівка), Героями Радянського Союзу: В.І. Кравченком
та І.В. Борщиком (с. Годунівка), А.І. Гиричем (м. Яготин), І.І. Бранцем
(с. Райківщина), В.Ф. Кайдашем, Г.Є. Литвиненком, О.П. Матіковим.
Прославили наш край і повні кавалери орденів Слави: Дубошій М.Н., Ходус
В.І., Гелевера Є.Д., Козлов, підпільники з с. Фарбоване на чолі з
директором школи М.І. Яценком, партизанка Феня Мотильова (вчителька),
партизани загону "Перемога або смерть" на чолі з Осєчкіним С.Я.).
